Від Волині до Бабиного Яру: українська складова музею Другої світової війни у Гданську як польського місця пам’яті

Музей Другої світової війни у Гданську було відкрито 23 березня 2017 р. Однією з головних цілей інституції стало представлення історії Другої світової війни з фокусом на Східній та Центральній Європі. Однак від самого початку повстання ідеї про створення такого музею у 2008 р. він став місцем війни пам’ятей про цю подію як серед польських інтелектуалів, так і серед польських політиків. Результатом протистояння стала зміна директора інституції та деяких експонатів музею вже після його офіційного відкриття. Представлення української лінії на головній експозиції є не лише способом презентації польського бачення історії Другої світової війни, але також показом подій з історії війни, які є релевантними на сьогодні для польсько-українського діалогу.

Серед головних українських тем, які представлені на основній експозиції можна виокремити кілька груп: 1) 17 вересня 1939 р.; 2) окупація та колаборація; 3) насилля проти єврейського населення; 4) етнічна чистка на Волині та Східній Галичині; 5) примусові робітники у Третьому Райху; 6) депортації та переселення.

Аналіз історичних тем вказує на те, що на виставці охоплені головні сюжети, які на сьогодні активно досліджуються в українській історіографії та які не обов’язково мають прямий зв’язок з польською історією (наприклад, представлення примусових робітників або масові розстріли євреїв на теренах, які до Другої світової війни входили до складу Радянського Союзу). У той час, як події на Волині представлені як етнічна чистка, а погроми проти євреїв 1941 р. у Львові вписані у широкий контекст насилля початку війни разом з іншими подібними погромами у Єдвабному, Яссах і Каунасі.