Модернізація успадкованих програмних систем засобами LLM-агентів: рольова модель і умова розділення ролей

Розглянуто модернізацію успадкованих програмних систем із застосуванням агентів на основі великих мовних моделей. Обґрунтовано, що основна складність полягає не у трансляції коду, а у відновленні втраченого предметного знання та неявних інваріантів, підстави яких не зафіксовані у вихідному коді. Запропоновано рольову модель, у якій агент послідовно виконує відновлення наміру, трансформацію та доведення еквівалентності поведінки, причому кожна роль спирається на власне джерело істини й на власний шар надійності. Сформульовано умову розділення ролей та визначено вузькі місця для чотирьох типових сценаріїв міграції.