Цифрове лідерство та трансформація людського капіталу в умовах розвитку штучного інтелекту

У статті досліджено концептуальні засади цифрового лідерства та механізми трансформації людського капіталу в умовах прискореного впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) в соціально-економічні системи. Обґрунтовано, що стрімка цифровізація бізнес-процесів вимагає докорінного перегляду класичних парадигм управління та формування нової моделі лідерства, здатної ефективно гармонізувати взаємодію між людським потенціалом та інтелектуальними алгоритмами. Визначено ключові компетенції цифрового лідера в епоху штучного інтелекту, серед яких чільне місце посідають стратегічне бачення цифрових трансформацій, адаптивність, етична відповідальність за застосування ШІ, розширене емоційне лідерство, а також здатність до стимулювання безперервного навчання (lifelong learning). Проаналізовано структурні зміни у складі та характеристиках людського капіталу під впливом автоматизації та інтелектуалізації праці. Встановлено, що ключовими векторами розвитку людських ресурсів стають не лише традиційні hard skills, а насамперед високорівневі soft skills, включаючи критичне мислення, креативність, комплексну вирішуваність проблем і цифрову грамотність. Запропоновано концептуальну модель системної трансформації людського капіталу enterprise-рівня, яка охоплює три взаємопов'язані рівні: стратегічно-управлінський, технологічно-операційний та культурно-ціннісний. Доведено, що ефективність цифрової трансформації організацій безпосередньо залежить від синергетичного ефекту, який виникає внаслідок інтеграції засобів генеративного ШІ в щоденну практичну діяльність працівників за умови збереження людиноцентричного підходу. Розроблено практичні рекомендації для керівників підприємств та органів державного управління щодо формування гнучких екосистем розвитку людського капіталу, подолання цифрового бар’єру та оптимізації процесів перекваліфікації (reskilling) й підвищення кваліфікації (upskilling) персоналу в умовах невизначеності.