Особливості формування продуктивності кукурудзи залежно від фракційного складу насіння

Кукурудза є провідною культурою енергетичною, зернофуражною та кормовою культурою України та світу. Метою досліджень було висвітлення впливу розмірів фракції насіння гібридів кукурудзи на формування продуктивності та комплексу господарсько-цінних ознак. У статті висвітлено результати дворічних польових досліджень, присвячених вивченню впливу крупності насіння на морфологічні особливості, ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості: Такт (ФАО 200), Марсель (ФАО 280) та Тіадор (ФАО 360). У дослідженні розглянуто три фракції насіннєвого матеріалу: дрібну, середню та велику з розподілом за масою 1000 зерен. Метою роботи було визначити, як розмір фракції насіння впливає на енергію проростання, лабораторну та польову схожість, морфометричні показники рослин, висоту кріплення качанів і, в кінцевому результаті, на врожайність.

Отримані результати свідчать, що крупність насіння має стабільний вплив протягом усього вегетаційного періоду. Рослини, вирощені з великої фракції, відзначалися вищими показниками росту, зокрема у фазі молочної стиглості перевищували за висотою рослини з дрібного насіння на 6,8 см, а з середнього — на 5,4 см. Кріплення качанів також було вищим у варіантах з великим насінням: на 3,0 см порівняно із середнім та на 6,5 см — із дрібним. Найвищі показники висоти рослин і розміщення качанів зафіксовано в гібридів Такт, Марсель і Тіадор при висіві великої фракції, що корелювало з кращими біометричними та продуктивними показниками. У структурі врожаю було відмічено позитивний вплив великого насіння на масу 1000 зерен, кількість рядів та зерен у ряду, а також загальну урожайність. У середньому за два роки використання великої фракції забезпечило найвищий рівень урожайності. Прибавка врожаю становила 0,13 т/га (1,8%) порівняно із середньою фракцією та 0,44 т/га (6,01%) у порівнянні з дрібною. Отже, результати дослідження підтверджують доцільність використання великого насіння при вирощуванні гібридів кукурудзи, що дозволяє підвищити ефективність виробництва та реалізувати генетичний потенціал гібридів за сприятливих умов вирощування.