Дослідження формування площі асиміляційної поверхні у кукурудзи залежно від позакореневих підживлень

Мета. Дослідити вплив позакореневих підживлень мікродобривами, регулятором росту рослин та бактеріальним препаратом на площу листкової поверхні та окремих ярусів листків гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Методи. Спостереження, порівняння, аналіз та синтез, системний аналіз та прогноз. Визначення площі асиміляційної поверхні та окремих ярусів листків проводили за загальноприйнятими методиками. Результати. Найбільшу площу листкової поверхні гібридів Харківський 195 MB, DKC 2960 та DKC 2971, відповідно 30,1, 27,4 та 31,8 тис. м² на 1 га в середньому за три роки, одержано за дворазового позакореневого підживлення препаратом Росток кукурудза. Аналогічні результати одержані за позакореневого підживлення гібридів кукурудзи середньоранньої та середньостиглої групи, за виключенням обробки рослин препаратом Вимпел. У групі ранньостиглих гібридів загальна площа листкової поверхні, в середньому за три роки, становила 27,0 тис. м²/га, середньоранньої — 31,0 тис. м²/га, середньостиглої — 33,3 тис. м²/га, площа верхнього листка, відповідно — 119, 149 та 167 см², площа прикачанного листка — 485, 585 та 640 тис. см². Тобто в групі ранньостиглих гібридів площа листкової поверхні коливалась в межах 19,2–35,96 тис. м²/га, в групі середньоранніх гібридів спостерігалося загальне підвищення площі листкової поверхні (на 4,0 тис. м²/га) порівняно із ранньостиглою групою, а в групі середньостиглих гібридів відзначено найвище значення площі листкової поверхні (33,3 тис. м²/га), що на 6,3 тис. м²/га вище у порівнянні з ранньостиглою групою. Аналогічні результати одержані з площі верхнього та прикачанного листків. Висновки. Найбільшу загальну площу листкової поверхні та листків різних ярусів одержано за дворазового позакореневого підживлення в фазу 5–7 та 10–12 листків кукурудзи мікродобривами Еколист Моно Цинк та Росток кукурудза як порівняно з контролем, так і з підживленням іншими препаратами.