Аксіологічні виміри морально-правової проблематики цифрового соціуму

У статті здійснено філософсько-правовий аналіз трансформації ціннісних орієнтирів сучасного суспільства в умовах інтенсивної цифровізації. Автор обґрунтовує тезу, що цифрова трансформація не є лише технічним процесом, а виступає фундаментальним онтологічним викликом, що спричиняє глибоку аксіологічну кризу. Основна увага приділяється виявленню та аналізу колізій між статичною природою законодавства та динамічним характером цифрової моралі, що особливо гостро проявляється в українському соціокультурному контексті. Досліджено еволюцію концепту «свобода» у віртуальному просторі – від раннього цифрового лібертаріанства до формування «цифрового Левіафана», де механізми алгоритмічного контролю та тотального моніторингу вступають у суперечність із моральною автономією особистості. Деталізовано дилему між приватністю та прозорістю, де впровадження концепції «держави у смартфоні» створює ризики об’єктивації людини та перетворення її на «цифровий ресурс», що корелює з ідеями М. Гайдеґґера про сутність техніки як «поставу». Особливий акцент зроблено на питанні справедливості в добу панування алгоритмів штучного інтелекту. Виявлено моральну колізію, пов’язану із розмиванням суб’єктності та відповідальності у правовому полі, коли автоматизовані системи приймають рішення, що мають доленосний вплив на індивіда. Аналізується феномен «цифрової солідарності» в Україні як позитивний прояв мережевої етики в умовах війни, який, водночас, межує з деструктивними явищами кібер-булінгу та «цифрового самосуду». Автор стверджує, що правова система України має еволюціонувати в бік «етичного дизайну», де людська гідність виступає головним аксіологічним критерієм оцінки будь-якої технологічної інновації. У висновках підкреслюється, що розв'язання окреслених колізій можливе лише через утвердження принципів цифрового гуманізму. Запропонована концептуальна основа для побудови діалогу між законодавцями, розробниками технологій та громадянським суспільством задля гармонізації морально-правових відносин у цифрову епоху. Перспективи подальших досліджень пов’язуються з необхідністю розробки нової теорії «цифрових прав» людини, які б гарантували збереження її суб’єктності в умовах тотальної алгоритмізації соціального простору.