Перспективи використання зеленої маси кукурудзи для переробки на біогаз та дигестат

Представлені результати вивчення хімічного складу зеленої маси гібридів кукурудзи різних груп стиглості придатної для використання в якості субстрату для виробництва біогазу. Нами встановлено, що якість зеленої (силосної) маси кукурудзи залежить від ґрунтово-кліматичних умов, елементів технології вирощування, генетичних особливостей конкретного гібриду, його групи стиглості, строків проведення збиральних робіт та ін. Найбільший вплив на вміст сухої речовини здійснювали генетичні особливості гібриду, зокрема за вмістом сухої речовини на 10-14 серпня 2020 року виділився середньоранній гібрид Амарос (26,61%). Зміщення строків збирання зеленої маси досліджуваних гібридів кукурудзи 199 вплинуло і на характеристику хімічного складу та на вуглеводно-лігніновий комплекс зеленої маси досліджуваних гібридів кукурудзи. Найвищу урожайність зеленої маси (73,1 та 78,1 т/га) сформували гібриди середньостиглої групи стиглості П9170 (ФАО 320) та Буріто (ФАО 390) з виходом сухих речовин 17,19 та 17,86 т/га, яка характеризується сприятливим вуглеводно-лігніновий комплексом, вмістом сирого протеїну та клітковини, тому використання зеленої маси даних гібридів в якості субстрату біогазових станцій для підвищення виходу біогазу буде найбільш доцільним.