Слюсар В. М.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5593-0622, Вітюк І. К.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2998-6323, Малихін Ю. В.
ORCID: https://orcid.org/0009-0007-0349-4156
(2026)
Концепт справедливості в теоріях популізму Е. Лаклау, Ш. Муфф і Б. Ардіті: філософсько-політологічний аналіз.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 100.
С. 195–204.
ISSN 2663-7650.
DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(100).2026.195-204.
20.pdf
Завантажити (930kB) | Preview
Анотація
У статті здійснено філософсько-політологічний аналіз концепту справедливості в теоріях популізму Ернесто Лаклау, Шанталь Муфф та Бенджаміна Ардіті. Дослідження зумовлене зростанням ролі популістських настроїв у політичній і соціальній системах, а також актуалізацією відчуття несправедливості (соціальної, політичної та символічної) як чинника мобілізації. Метою роботи є встановлення спільних і відмінних позицій трактування справедливості та пояснення механізмів її реалізації в соціальній практиці.
У теорії Е. Лаклау справедливість постає як «порожній означник», що об’єднує різнорідні незадоволені вимоги через антагонізм із «ворогом» (олігархією, елітою) і надає їм універсального статусу, конституюючи «народ» як політичного суб’єкта. Ш. Муфф розглядає справедливість як аксіологічну основу лівого популізму, яка формує колективну волю навколо рівності в межах агоністичної демократії та дозволяє радикалізувати демократичні інститути без відмови від них. Б. Ардіті трактує справедливість як феномен внутрішньої периферії ліберальної демократії: з одного боку – як інструмент вертикального домінування та підкорення через «розподільчу справедливість зверху вниз», з іншого – як відкритий критичний процес переосмислення правових і політичних норм. Спільним для всіх трьох підходів є постфундаменталістське розуміння справедливості, яка набуває політичного значення лише в процесі артикуляції вимог і конструювання колективної ідентичності. Різниця полягає у співвідношенні популізму з демократією: у Лаклау – як логіка конструювання «народу», у Муфф – як стратегія демократичної артикуляції конфліктів, у Ардіті – як маргінальний, ітерабельний феномен, здатний як оновлювати, так і загрожувати демократичному устрою. Результати дослідження дозволяють систематизувати підходи до концепту справедливості в межах політичної філософії та виробити критерії його утвердження в суспільно-політичному порядку денному, що є особливо важливим для аналізу сучасних популістських дискурсів в Україні.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | справедливість, популізм, теорії популізму, символічний обмін, демократія, народ, соціальний феномен, гегемонія, політична ідентичність |
| Класифікатор: | B Філософія, психологія, релігія > B Філософія (Загальне) |
| Користувач: | Олександр Сергійович Яценко |
| Дата подачі: | 03 Лист 2026 15:15 |
| Оновлення: | 03 Лист 2026 15:15 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/49556 |
| ДСТУ 8302:2015: | Слюсар В. М., Вітюк І. К., Малихін Ю. В. Концепт справедливості в теоріях популізму Е. Лаклау, Ш. Муфф і Б. Ардіті: філософсько-політологічний аналіз. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2026. № 100. С. 195–204. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.2(100).2026.195-204. |


