Компаративний аналіз виклику природного середовища як фактору конфлікту цивілізацій і держав в інтерпретації А. Тойнбі

У статті досліджується використання методології порівняльного аналізу на прикладі вивчення викликів (стимулів) природного середовища у площині еволюції соціальних спільнот до цивілізацій і державних утворень. Метою статті є порівняльний аналіз виклику природного середовища у процесі протистояння цивілізацій і держав у розумінні А. Тойнбі.

Доведено, що А. Тойнбі у контексті становлення і протистояння цивілізацій і держав виділяє п'ять типів викликів-стимулів: стимул суворих країн, виклик нових земель, стимул ударів, стимул тиску та гноблення. Фактор суворих країн співвідноситься ним зі стимулом природного (фізичного) середовища, який пов'язується з різними географічними умовами, які залежать від клімату, рельєфу, якості ґрунтів, флори і фауни. І саме незадовільний стан ґрунтів, відсутність води в різні сезони, заболоченість місцевості, спонукали первісні суспільства до організації перших держав, які розбудовували складні іригаційні системи.

З'ясовано, що на основі порівняльного аналізу А. Тойнбі обґрунтував закон «золотої середини», згідно з яким сприятливі умови для здобуття їжі в тропічних лісах чи в регіонах з достатньою кількістю опадів або надто суворі арктичні чи пустельні регіони призводять до «виснаження» творчої енергії соціуму і неможливості його переходу до рівня цивілізацій. Цивілізації і держави в його інтерпретації виникають лише там, де перед людиною постають помірні труднощі, які потребують колективної праці, відповідних технологічних і організаційних рішень. При цьому будь-яка територіальна експансія людини може мати як екстенсивний, так і інтенсивний характер та призводити до кількісних і якісних змін.

У широкому розумінні виклик і відповідь вкладається в еволюційний ланцюг співвідношення «виклик-відповідь», де після кожної відповіді на виклик має сформуватись інший якісно новий виклик. І здатність цивілізації або держави до виживання залежить від їх спроможності долати конфліктні ситуації і відповідати у часі і просторі на виклики.