Ґенеза трудового потенціалу сучасного українського суспільства в умовах трансформаційних змін: соціально-філософські виміри

Дисертаційна робота є соціально-філософським дослідженням трудового потенціалу та його зв’язку з соціальними трансформаціями в українському суспільстві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку зміст поняття "трудовий потенціал" наповнюється визнанням необхідності актуалізації творчого потенціалу в трудовій діяльності як окремої особи, так і суспільства загалом.
На основі аналізу радикальних соціально-економічних змін, зокрема в українському суспільстві обґрунтовано залежність трудового потенціалу від переходу індустріального суспільства до постіндустріального (інформаційного) і в перспективі глобалізованого суспільства. Зазначений перехід відбувається на основі зміни домінування професій у системі "людина – природа", "людина – техніка", "людина – людина", "людина – знакова система", "людина – художній образ". У контексті цього творчий потенціал розглядається не лише як необхідна умова становлення й розвитку трудового потенціалу особи, а й соціальної групи і суспільства загалом. Доведено, що нинішні світові реалії визначають необхідність всебічної модернізації трудового потенціалу українського суспільства. З’ясовано, що відтворення та розвиток творчого потенціалу українського суспільства перебуває у прямій залежності від здійснення стратегічної, теоретично обґрунтованої державної політики, зокрема в галузі освіти й науки.