Побут як соціокультурний феномен: соціально-філософський аналіз

Дисертація є соціально-філософським дослідженням побуту як соціокультурного феномена, в якому визначено теоретико-методологічні засади вивчення побуту, основні концептуальні підходи щодо тлумачення цього поняття у суспільствознавчій думці, обґрунтовано соціокультурну детермінацію побуту та розглянуто особливості його національної самобутності в умовах глобалізації. У дисертаційному дослідженні побут визначається як позавиробнича сфера діяльності соціального суб’єкта, зумовлена конкретно-історичними та соціокультурними особливостями й спрямована на збереження і ретрансляцію соціокультурних зразків у просторі та часі з метою відновлення життєвих функцій людини.
Встановлено, що побутова сфера формує не тільки матеріальну, а й соціально-психологічну основу національної і культурної ідентичності, сприяючи захисту національного в інонаціональному, глобалізованому середовищі. Доведено, що нівеляція кризових явищ в українському суспільстві можлива й на основі стратегії розвитку побуту в напрямку його індивідуалізації, поєднання глобального і національного, відмови від ідеї тотального усуспільнення побутової сфери, що сприятиме удосконаленню та відтворенню фізичних і духовних сил людини.