Запозичена метрологічна лексика в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст.

Титаренко, В. М. (2024) Запозичена метрологічна лексика в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст. Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти міжмовної комунікації та формування комунікативної компетентності сучасного фахівця. с. 70-74.

[img]
Перегляд
Text
Download (220kB) | Перегляд

Опис

Отже, оскільки в XVI–XVII ст. ще не існувало єдиної метричної системи, то в пам’ятках виявляємо різноманітні назви на позначення одиниць виміру. Серед іншомовної лексики найбільше виявлено германізмів та латинізмів, котрі найчастіше проникала через польське посередництво, уживаються також запозичення з грецької, тюркських, польської, литовської мов. Причина розгалуженої метрологічної системи (як автохтонні, так і запозичені назви) XVI–XVII ст. пояснюється тим, що переважна кількість одиниць цієї системи вживалася лише з конкретними речами, предметами, рідинами, наприклад, фаска використовувалася в основному для виміру масла, літра визначала вагу шовку або золотої пряжі, рызы – паперу тощо. Із аналізованих вище лексем в активному вжитку збереглися назви центнер, літра, сума, низка перейшла до пасивного фонду або функціонує в сучасних говорах: клумак, кварта, фунтъ.

Тип елементу : Стаття
Теми: P Мова та література > P Філологія. Лінгвістика
P Мова та література > PA Класична філологія
Користувач, що депонує: Валентина Миколаївна Титаренко
Дата внесення: 20 Черв 2024 08:25
Останні зміни: 20 Черв 2024 08:33
URI: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/40289

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу