Граматика конструкцій: історичні витоки та теоретичне підґрунтя

Абсолютна конструкція (АК) є граматичною структурою особливого типу та займає окрему нішу в системі конструкцій англійської мови. Вказана конструкція неодноразово ставала об’єктом лінгвістичних розвідок, результатами яких є низка досліджень, присвячених аналізу окремих аспектів абсолютної конструкції у синтагматичному і парадигматичному планах на матеріалі давніх і сучасних мов (Ісакова (2003), Серкіна (2000), Степанян (1997), Попович (1990), Аalto (1979), Stump (1985), Holland (1986), König, Auwera (1990), Gunnarson (2009), Dewey, Syed (2009), Bruno (2011), Timofeeva (2011) та ін.). Попри чисельність здійснених досліджень ця проблематика не втрачає своєї актуальності і продовжує привертати увагу вчених-мовознавців, а лінгвістична багатогранність абсолютної конструкції ставить перед дослідниками низку питань, які потребують подальшого вивчення. Серед невирішених проблем слід вказати відсутність у сучасній лінгвістиці загальноприйнятого визначення цієї конструкції та інвентарю її структурно-морфологічних варіантів.