Прикордонна ситуація екзистенції вчинку: від К. Ясперса до Н. Аббаньяно

В науковій розвідці показано еволюцію поняття «гранична ситуація екзистенції вчинку» на матеріалі трактатів філософів екзистенційного мислення. Гранична ситуація характеризується як ситуація можливості та можливостей і дозволяє відкрити граничну можливість неможливості існування людини, адже життєвий світ наповнюється змістом лише тоді, коли людина постає на межі життя та смерті, буття та небуття. Зміст феномена «людина на межі» дефініціюється як екзистенційно детермінована властивість сутності людського «Я», котра за умов граничних ситуацій буттєвості уособлює найповніший вияв екзистенції вчинку. Вчинок людини в граничних ситуаціях буття як розкриття сутнісної повноти екзистенції робить актуально присутнім в наявній дійсності певний духовно–ціннісний порядок, певну систему смислових натягів, що виходять далеко за межі діючого суб’єкта і впливають на аксіологічні аспекти вибору.