Служба у справах дітей в системі національного виховання України

У статті проаналізовано діяльність служби у справах дітей як органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та
безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень. Розглянуто нормативно-правове забезпечення
діяльності служби у справах дітей. Вивчено історію створення даної установи. Також з’ясовано та
розкрито основні напрями та досвід роботи служби. Спираючись на аналіз досліджених матеріалів та
власні спостереження, виділено проблемні питання, які виникають в дитячому середовищі та
потребують підвищеної уваги з боку служби у справах дітей. Визначено, що досягнення очікуваних
результатів можливе за умови проведення роботи щодо активізації національного усиновлення,
розвитку опіки, піклування як базової форми виховання, влаштування дітей в прийомні сім’ї, дитячі
будинки сімейного типу, соціального захисту дітей, які опинились в складних життєвих обставинах,
бездоглядних та безпритульних дітей.