Генеративні теорії та методи у діахронних дослідженнях англійського квазібезособового речення

У статті розглянуто сучасні генеративні теорії та проаналізовано ефективність їх застосування в діахронних дослідженнях квазібезособового речення в англійській мові VII-XVII ст. При вивченні дериваційної синтаксичної структури речення запропоновано керуватись теорією управління та зв’язування Н. Хомського, а у методиці дослідження поряд із генеративними методами використовувати здобутки функціональної граматики. Запропоновано комплексну методику діахронного дослідження квазібезособового речення, що ґрунтується на новітніх розробках у царині генеративної парадигми та функціональної граматики