Мовні та освітні маркери в процесах національної ідентифікації в ХІХ ст. (на прикладі польських та єврейських громад Правобережжя)

У статті детально висвітлено умови проведення російських освітніх реформ на землях, від’єднаних від Речі Посполитої. Акцентовано, що життя польської громади до 30-х рр. ХІХ ст. було спокійним, діяли окремі положення Литовського статуту, Конституції Королівства Польського,польська мова була головною у спілкуванні, судочинстві, діловодстві та освіті. Важливим фактором для збереження польського мовного простору було те, що державно-бюрократичний апарат західних і південно-західних земель Російської імперії складався переважно з
польських дворян, привілейоване становище мали римо-католики, польські освітяни. Висвітлено діяльність польських патріотів А. Чарторийського, Т. Чацького, поляків-просвітників.