Висловити Шоа. Проблема мови в оповіданнях Ервіна Шенкельбаха

У статті виокремлено й проаналізовано кілька функціональних рівнів мови збірки Е. Шенкельбаха ''Перша ніч у Шатана'' (2005). З’ясовано моделюючий характер мови персонажа (мовні стратегії виживання; мова як ключ до розуміння культури і спосіб перебування у ній; гендерна і соціолектна перспектива функціонування мови), описано особливості розгортання авторської поетичної системи (мова як діалогічна структура; сновізійна поетика як спосіб реактуалізації світу, знищеного Загладою), розглянуто особливості конституювання антропологічного (участь мови у процесах відкривання і творення тожсамості) й семіотичного (трансформація приватного акту спогадування у сенсотвірні процеси культурної пам’яті; імперативний характер семіотизації травматичного досвіду Заглади) дискурсів.