Структурні особливості простого ускладненого речення у творчості Галини Пагутяк (за матеріалом роману «Радісна пустеля»)

У статті представлено комплексний аналіз структурно-семантичних особливостей простих ускладнених речень у творчості Галини Пагутяк. Матеріалом розвідки слугували синтаксичні конструкції, зафіксовані методом суцільного обстеження тексту роману "Радісна пустеля". Схарактеризовано проблеми, пов'язані з такими дослідженнями, зокрема суперечності у визначенні ускладнювальних засобів, взаємодії формально-граматичної структури та семантико-синтаксичного рівня. Описано домінантні моделі й периферійні вживання окремих структурних типів. Досліджено функціональні параметри ускладнення аналізованих одиниць у художньому тексті. З'ясовано, що просте ускладнене речення в зазначеному творі різнотипне за синтаксичним наповненням, є домінантним в усій структурі художнього полотна. Установлено, що особливістю простих ускладнених речень в аналізованому тексті є переважання конструкцій з однорідними та відокремленими членами; менш поширені ускладнення простих речень вставними і вставленими конструкціями, уточнювальними членами, звертаннями, словами-реченнями. Лексично багатими та інформативно наповненими є синтаксичні одиниці з комбінованим ускладненням. Доведено, що використання письменницею простих речень, ускладнених однорідними членами й звертаннями, вносить у художню оповідь розлогість та експресивність переданої інформації, надає їй емоційного забарвлення; залучення конструкцій із відокремленими членами, вставними та вставленими одиницями сприяє активізації уваги читача, створює особливу симетричність художнього розповідання, легкість, прозорість і витонченість викладу думки; насиченість тексту простими реченнями, ускладненими нечленованими конструкціями, дозволяє реалізувати авторський задум (виразити ствердження чи заперечення, спонукати до дії, дати емоційну оцінку, відтворити питальну інтонацію тощо). Завдяки статистичному підрахунку використаних у романі домінантних ускладнень простого речення засвідчено дотримання письменницею норм української мови щодо поширення їх у художньому мовленні.