Варфоломій Гіжицький (1775–1826) – перший волинський губернатор польського походження

Метою статті є аналіз діяльності В.К.Гіжицького на посаді волинського губернатораі висвітлення впроваджуваних ним нововведень. З’ясовуються його управлінські та особистісні якості. Описано взаємостосунки між верховною владою та місцевою шляхтою. Методологія дослідженняґрунтується на універсальних дослідницьких принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, що дозволило проаналізувати основні етапи життя В.К.Гіжицького у залежності від політики у Правобережній Україні. Наукова новизна роботи полягає у визначенні того, що губернатор як вищий імперський чиновник здійснював не тільки свої прямі повноваження керівника місцевих органів влади, а й загальнодержавні завдання, зокрема інтеграція території до складу Російської імперії. Автором висвітлено спробу модернізації Канцелярії волинського губернатора, яку ініціював губернаторз метою покращення управління краєм. Створено об’єктивний соціально-професійний портрет волинського губернатора. Висновки.В.К.Гіжицький, перший губернатор Волині польського походження, був призначений для покращення відносин між верховною владою і польською шляхтою. Військова служба та управлінський досвід, отриманий на виборній посаді предводителя дворянства, стали перевагами при такому призначенні. Однак місцева еліта не охоче йшла на співпрацю з губернатором, навіть поляком, тому йому не вдалося реалізувати більшість першочергових управлінських завдань. Погіршували становище особливості характеру губернатора, що призводило до конфліктів з віце губернаторами та губернським предводителем дворянства. Це стало приводом проведення сенаторської ревізії. Доведено, що незважаючи на деякі виявлені порушення, імперську владу задовольнив досвід призначення губернатором місцевого уродженця, тож і наступним волинським губернатором став поляк.