Творчість С. Процюка в літературно-критичній рецепції

У статті розглянуто творчість видатного прозаїка, есеїста, автора психобіографічних романів С. Процюка. Праці цього митця мають контроверсійний характер, що й зумовлює інтерес до письменницьких праць та до автора загалом. Його творчість вивчають багато дослідників, кожен із яких використовує свій підхід до літературознавчої інтерпретації.

Метою нашого дослідження є розгляд творчості С. Процюка крізь призму бачень літературних критиків та вчених. Такий підхід систематизує дослідників за спільними рисами використовуваних методів та розширить розуміння прозових творів митця.

Метод нашого дослідження цілком відповідає меті нашого дослідження – це поріняльноісторичний метод, що передбачає розгляд творчості письменника у світлі літературної критики.

Результатами дослідження є аналіз творчого доробку автора, внеску дослідників, критиків, рецензентів та знаходження основних критеріїв, за якими розглядали прозу митця. І. Андрусяк, С. Сіренко, Є. Баран акцентують на тяжкості прочитання прози. Р. Харчук прив’язує автора до Галичини, оскільки той не вписується в географічний поділ сучасної української літератури. Б. Пастух відштовхується від протистояння між столичністю та провінційністю, а О. Соловей указує на міфологічні та філософські смисли прози. Дослідження проблем українського суспільства знаходимо й у працях О. Юрчук, Х. Букатчук.

У висновках зазначено, що, проаналізувавши твердження рецензентів і літературних критиків, знаходимо різновекторність у сприйнятті творчості письменника. Це дослідження дає початок наступному, оскільки інтерес до митця зростає, тому кількість дослідників буде збільшуватися.