Прояви металітературності в романі Італо Кальвіно «Якщо подорожній одної зимової ночі»

У статті представлено аналіз роману італійського письменника ХХ ст. Італо Кальвіно "Якщо подорожній одної зимової ночі" з позицій виявлення в ньому металітературних елементів, розглянуто питання металітератури як феномену доби постмодерну.

На основі доступних джерел металітературу визначено як особливу форму саморефлексії, що виникає на перетині художнього пізнання процесу утворення тексту та його подальшої читацької рецепції. Металітературність як ознака художнього тексту реалізується через систему взаємопов’язаних елементів, підпорядкованих завданню осмислення феномену літератури як мистецтва слова.

Особливу увагу присвячено металітературним елементам у романі Італо Кальвіно, які проявляються як на рівні його композиції, так і на рівні персонажної складової. Зокрема, роман конструюється за принципом "текст у тексті". У цьому контексті вирізняються головний "текст", тобто розділи книги з першого по дванадцятий, а також "текст" другорядний. Другорядний "текст" репрезентується через одинадцять перших розділів вставних історій, тобто має гіпертекстуальну природу. Виявлено, що використання особливих композиційних прийомів, серед яких побудова оповіді від другої особи й звертання до емпіричного, реального читача на "ти", створює можливість входження з реципієнтом у діалогічну взаємодію, яка реалізується в текстуальній площині роману. На конкретних прикладах представлено втілення металітературних елементів на рівні персоносфери твору, зокрема персонажів Читача, Читачки, Сайласа Фленнері й Гермеса Марани. З'ясовано, що ідея металітературності представлена в наскрізних темах твору, серед яких акт читання, акт написання (створення) тексту та тема двійництва. Однак багатоаспектність тем і мотивів, персонажі-двійники, підкреслена двоплановість твору не призводить до деконструкції роману, а забезпечує в такий парадоксальний спосіб його єдність.

Означена в статті проблема не вичерпується представленою розвідкою, яка покликана визначити вектори подальшого дослідження, зокрема перспективи теоретичного обґрунтування феномена металітературності в його універсальних та історично зумовлених виявах.