Шевченківський інтертекст у романі Артема Чапая «Авантюра»

У статті розглянуто шевченківський інтертекст у романі Артема Чапая (АнтонаВодяного) ''Авантюра''. Попри великий інтерес вітчизняних учених до питання інтертекстута інтертекстуальності сучасної української постмодерної прози, творчість Артема Чапаязалишилася поза увагою літературознавців. Тому варто з’ясувати й особливості його романумандрів, і наявність у ньому інтертексту Шевченкових творів, а також види та функціїінтертекстуальних зв’язків. Матеріалом дослідження став роман Артема Чапая, а такождля компаративного порівняння твори Т. Шевченка. Це допомогло визначити, як саме авторвикористовує тексти геніального поета, які види інтертекстуальної взаємодії наявні вромані і які функції вони виконують. Як методи дослідження використано компаративнийметод, метод текстуального аналізу. Підґрунтям для дослідження слугували сучасні теоріїінтертекстуальності та вивчення її проявів у постмодерній українській прозі.

Спостереження над текстовими паралелями роману «Авантюра» й текстів ''Кобзаря''Т. Шевченка дало змогу зібрати багатий фактичний матеріал, що стало основою дляозначення видів і функцій генетичних зв’язків між ними. Зокрема, з’ясовано, що найчастішеАртем Чапай вдається до цитації, однак й алюзії, і ремінісценції теж наявні в його романі,так само як і пародіювання віршів Т. Шевченка. Мотиви Шевченкових творів мають функціїпідсилення емоційності викладу, розкриття характеру та настроїв головного героя,формують тему ностальгії за батьківщиною, а також стають способом національноїсамоідентифікації українця в чужому краї. Питання інтертексту у творчості письменникавсе ще потребує подальшого вивчення, зокрема щодо розгляду інтертекстуальності іншихроманів автора.