Лінгвальна репрезентація образів чоловіка і жінки в повісті Валерія Шевчука «Жінка-змія»

У статті проаналізовано мовні одиниці й художні засоби, котрі формуютьматрицю чоловічого й жіночого образів. Матеріалом для дослідження слугувалаповість В. Шевчука "Жінка-змія". Використано такі методи дослідження:лінгвістичне спостереження й опис мовних явищ; метод декодування художньоготексту, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, а також метод суцільної вибірки.

Художнім образам належить ключова позиція в процесі інтерпретації тексту, це– найважливіші елементи в його структурі. Установлено, що для створенняобразу найбільшої ваги набуває значимість лексичного простору, адже саме словоє основною одиницею мови загалом і тексту зокрема. Лексеми є провідникомінтенції автора тексту, основою для адекватного розуміння сенсу тексту. Вибірвідповідних слів відіграє найважливішу роль і під час створення образівлітературних творів. Також необхідними джерелами інформації про персонажів єодиниці вторинної номінації – тропи та стилістичні фігури. Вони допомагаютьпередати читачеві те особливе бачення світу, яке закодоване в тексті йпритаманне авторові або його персонажу. З’ясовано, що для вербалізаціїчоловічого й жіночого образів В. Шевчук використав цілу палітру різних мовнихзасобів, насамперед описи, портретні характеристики персонажів, у створенніяких провідна роль належить назвам осіб, атрибутивам, а також елементаммовлення самих героїв – крилатим висловам, синонімам, антонімам, порівнянням,іншомовній та емоційно забарвленій лексиці. Схарактеризовано особливостівикористання цих мовних засобів для створення кожного з розгляданих образівзокрема. Простежено, що значну роль у створенні образів та їх дальшомусприйманні відіграє кількісне співвідношення зазначених елементів.