Міжхристиянський діалог та формування ціннісних основ соціального ідеалу в ситуації невизначеності

Стаття присвячена релігієзнавчому аналізу сучасного стану та тенденцій реалізації міжристиянського діалогу. Його розгляд крізь призму умов ситуації невизначеності зумовлений не лише світоглядною кризою й пошуками соціального ідеалу для інтеграції теперішнього суспільства, а й неоднозначними оцінками способів його досягнення при дискурсі як у світській, так і в релігійній сферах. Встановлено, що складність цього питання полягає у конфесійних особливостях позиціонування Церкви в глобалізованому світі. Першочергово це стосується суперечок про догматичну істинність як підставу збереження канонічної ідентичності.

Здійснено аналіз різновидів міжрелігійного діалогу в сучасному суспільстві (дискурсивний, гуманітарний, секулярний, внутрішній). На основі цього стверджуємо, що як релігійний плюралізм, так і конфесійна ідейна конкуренція передбачає розбіжність позицій учасників діалогу. Тому реальний міжхристиянський діалог, щоб бути ефективним у сучасних умовах, повинен уникати полеміки про доктринальні питання. Нами з’ясовано, що в умовах динамічності та суперечливості сучасних суспільних процесів міжхристиянський діалог варто розглядати як чинник суспільної стабільності. Проте розуміння екуменічного діалогу, як процесу об’єднання всіх конфесій з метою вирішення наявних соціальних і духовних проблем, виявляється передчасним. Доведено, що наявні умови стрімких змін соціального буття вимагають від християн переосмислення відношення до нинішніх пріоритетів існування з метою формування стійких ціннісних координат духовного життя. Для сучасних церков набуває значення концепт багатогранної конвергенції як важливої для сталого розвитку суспільства. Наголошено на значущості християнських цінностей: любов, милосердя, справедливість, людяність, свобода, мир, засудження пороків і гріхів, як конструктивних для розвитку теперішнього суспільства в ситуації невизначеності і цивілізаційних викликів.