Толерантність як фактор конфліктогенності: соціально-філософський ракурс

Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивних практиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявлено такі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у свою протилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність у маніпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає також конформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром і виявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди з боку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа- комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючи риторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів. Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: морального цензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується, що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційного інтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованого мислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в наш час антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життя перетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умови потурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищені окремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представники соціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовий порядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживає кризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності в суспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодь занурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданням сьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включення еристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичного мислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практик сьогодення.

Статтю присвячено дослідженню феномену толерантності у дискурсивнихпрактиках внутрішнього і зовнішнього діалогу та в сучасному медіа-просторі. Виявленотакі межі толерантності, за якими вона здатна перетворюватися у своюпротилежність: витіснення внутрішнього конфлікту та псевдо-толерантність уманіпулятивному впливі. Встановлено, що однією з меж толерантності виступає такожконформізм, який тільки "приміряє одяг" толерантності, а в дійсності є її симулякром івиявляє безпринципність тих співрозмовників, які ігнорують прояви зла та неправди збоку опонента заради самозбереження. Продемонстровано, як в сучасній медіа-комунікації нарощується конфліктогенність шляхом інноваційних ІКТ, які, розпалюючириторику ворожнечі, розгортають перманентні батли мережевих ботів і тролів.

Зазначено, що даний процес потребує інформаційної альтернативи: моральногоцензурування та творення духовно збагачених інформаційних ресурсів. Стверджується,що віртуальна комунікація, як і живе спілкування, потребує високого рівня емоційногоінтелекту співрозмовників, коректного ставлення до опонентів та поміркованогомислемовлення. Виявлено, що надмірна толерантність у соціальних макровимірах в нашчас антропологічної кризи, глобалізації, інформатизації та віртуалізації життяперетворюється у свою протилежність, призводячи до асоціальних явищ за умовипотурання девіантній поведінці певних верств населення. З'ясовано, що захищеніокремими законами про толерантність відносно себе з боку держави, деякі представникисоціальних меншин періодично виявляють асоціальні наміри та ігнорують правовийпорядок держав. Вочевидь політика толерантного мультикультуралізму переживаєкризу в наш час і потребує всебічної кореляції заради істинної толерантності всуспільстві. Враховуючи те, що загалом сучасне людство і, зокрема, учнівська молодьзанурені у конфліктогенний простір віртуальної комунікації, нагальним завданнямсьогодення постає необхідність інноваційної освіти у сфері еристики. Широке включенняеристики в освітні програми надасть реальні перспективи виховання навичок критичногомислення і толерантності учасників освітнього процесу та всебічних соціальних практиксьогодення.