Натуралізм у творах Івана Франка пізнього періоду як засіб підсилення художньої виразності та переконливості зображеного

Пізній період творчості І. Франка характеризується наявністю низки оповідань, у яких натуралістично відтворено єврейську тематику.

У творах «Чиста раса», «В тюремнім шпиталі», «У столярні», «У кузні (Із моїх споминів)» простежуємо автобіографічні мотиви про різні етапи життя І. Франка, у яких чітко виокремлюється єврейська тематика, розкрита за допомогою натуралістичних засобів, зокрема фактографізму, докладного опису з фіксацією всіх дрібниць як наслідку наукової точності, правдоподібності, об’єктивності відтворення та єдності в процесі зображення природних і соціальних чинників, що в сукупності робить читача їх свідком.

Здійснено аналіз згаданих вище оповідань, простежено вживання в них виокремлених натуралістичних засобів. Зокрема, в оповіданні «Чиста раса» елементами натуралізму – використанням фактографізму та докдадного опису подій, об’єктивності зображення – представлено опис подій у купе вагона. Оповідання «В тюремнім шпиталі» відрізняється такими натуралістичними особливостями, як докладний опис обставин життя персонажів із фактографічною точністю. В оповіданні «У столярні» зафіксовано протокольні подробиці вбивства телят хлопцем-євреєм із відтворенням усіх деталей поведінки персонажа. В оповіданні «У кузні (Із моїх споминів)» у спогадах героя наявний натуралістичний опис із докладною фіксацією подій із життя в Бориславі.

У наведених оповіданнях за допомогою натуралістичних засобів відтворено проблематику єврейського буття в Галичині. Серед натуралістичних особливостей зображення єврейських постатей можна назвати: фактографізм, докладний опис із фіксацією всіх дрібниць як наслідок наукової точності, правдоподібність, об’єктивність відтворення та єдність у процесі зображення природних і соціальних чинників, що в сукупності робить читача їх свідком.