Hate Еmoji в лінгвокриміналістичних експертизах: проблеми декодифікації смислу

Доба «мережевого суспільства» набуває безперервної трансформації, постійно змінюючи акценти онтологічної та онтичної сутності людини виду homo ciberneticus. Проте фундаментальним фактором людського співіснування залишається комунікація як субстрат порозуміння між людьми з передбаченим нею подальшим ефектом на різні сфери екзистенційної парадигми. Мова ж як вияв людської свідомості й гуманізаційного процесу загалом є істинною субстанцією, яка кодифікує комунікативні акти, що в комп’ютерному бутті набуває ширшої проблематики декодифікації. Тому в нашому дослідженні ми експлікували один із найпопулярніших сьогодні видів цифрової комунікації – вербальні повідомлення із застосуванням штучної мови emoji та невербальні тексти лише з використанням оптичних знаків. Мета статті зумовила виведення гіпотетико-дедуктивної теорії уможливлення апробації emoji в лінгвокриміналістичних експертизах судових справ України з апеляцією до вже апробованих судових експертиз emoji у світовому контексті. Селекціонувавши конкретні emoji з різних судових справ країн Європи та США, ми впровадили експеримент із креацією емпіричного конструкта – тексту-симулякра із закодованими контекстами за допомогою селекціонованих emoji, які респондентам необхідно було розкодувати з огляду на індивідуальну перцепцію та інтерпретацію emoji. Результати експерименту з його подальшою аналітичною обробкою продемонстрували можливість і необхідність долучення до лінгвокриміналістичних експертиз мови emoji як іконографічного або піктографічного виду, що є релевантним специфіці світової цифровізації та організації цифрової комунікації. Зважаючи на всі етапи перевірки отриманих даних, ми номінували селекціоновані emoji як hate emoji, що уможливлюють деструкцію комунікації та є цифровим корелятом hate speech.