Електронна бібліотека Житомирського державного університету

Turkic Sociality: From the Kaganats to the Paradigm of State Consolidation

Білокопитова Н. І., Guessab K. (2021) Turkic Sociality: From the Kaganats to the Paradigm of State Consolidation. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 89. С. 57–66. ISSN 2663-7650. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.57-66.

[thumbnail of 7.pdf]
Preview
Текст
7.pdf

Завантажити (903kB) | Preview

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномена соціальності в тюркському світі. Основна складність в цілісному осмисленні матеріалу з даної проблематики полягає в тому, що в українському філософському дискурcі великий комплекс ідей не використовується для аналізу тюркської соціальності, що на наш погляд є важливим. Ми пропонуємо розглядати обрані нами для аналізу джерела з точки зору двох підходів аналітики соціального буття, взявши за основу методологію Ж.-Л. Нансі, який зазначав, що соціальне буття слід розглядати як взаємодію різних асоціацій і як пізнання онтології таких спільнот.

Особливістю дослідження ґенези філософського та соціально-гуманітарного осмислення феномена тюркської соціальності є виявлення та розвиток уявлень про еволюцію тюркського світу як "буття-разом", спів-буття відмінності та множинності. Така онтологія є не стільки "онтологією суспільства" в сенсі "регіональної онтології", скільки онтологією "соціальності".

Виходячи з цього, предмет нашого дослідження «тюркська соціальність» виступає своєрідною специфічною об'єднуючою філософією та ідеологією різних тюркських народів, які створили самостійні державно-політичні структури і певною мірою залишаються самостійними незалежними світовими акторами.

За допомогою методології соціального конструктивізму здійснено аналіз сформованих традицій тюркського соціокультурного простору, які стали екзистенціальною передумовою соціальності у формуванні нових зразків діяльності, котрі набудуть згодом статус традиційних. Удосконалено уявлення про структуру тюркського соціального буття, факторами якого є формування державності, розвиток урбанізаційних процесів, формування відповідної духовної релігійної ідеології тенгріанства та ісламу. Набуло подальшого розвитку з’ясування світоглядних засад (прагнення до гармонії, спів-буття разом, духовне самозаглиблення, традиційна, релігійна культура, патерналізм), які виступають важливим чинником об’єднувальної філософії та ідеології тюркської соціальності в сучасних умовах глобальних викликів.

Тип ресурсу: Стаття
Класифікатор: L Освіта > L Освіта (Загальне)
Користувач: Анастасія Торгонська
Дата подачі: 13 Груд 2021 12:51
Оновлення: 29 Вер 2025 11:12
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33495
ДСТУ 8302:2015: Білокопитова Н. І., Guessab K. Turkic Sociality: From the Kaganats to the Paradigm of State Consolidation. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2021. № 89. С. 57–66. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.57-66.

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу