Взаємодія закладу дошкільної освіти і сім’ї у розвитку відображувальної гри дітей

У статті автором проаналізовано проблему розвитку відображувальної гри у ранньому дитинстві, а також напрями роботи закладу дошкільної освіти і сім’ї у розвитку ігрової діяльності дітей. Гра не виникає спонтанно, а
формується тільки в результаті засвоєння дитиною ігрових дій, способів
організації гри в процесі спільної з дорослим діяльності. Другий рік життя дитини характеризується появою відображувальної гри, змістом якої є дії з
предметами відповідно до їх функціонального призначення; після 2,5 років
розвивається сюжетно-відображувальна гра, що включає відображення
дитиною різних сюжетів, близьких за досвідом, проте є предметною за своїм змістом. У процесі відображувальної гри дитина оволодіває такими уміннями:
переносити засвоєні дії на інші предмети, відокремлювати дії від предмета,
усвідомлювати власні дії та порівнювати їх із діями однолітків і дорослих. На
основі аналізу наукової літератури виділено педагогічні умови розвитку відображувальної гри у дітей раннього віку, яких необхідно дотримуватись в
сім’ї і ЗДО: розвиток інтересу до іграшок; створення предметно-ігрового
середовища в групі ЗДО і сім’ї; розвиток у дітей предметних та ігрових дій;
знайомство з функціональним використанням різних предметів і предметів –
замінників; забезпечення емоційного і мовленнєвого супроводу відображувальної
гри; розвиток сюжетно-відображувальної гри наприкінці раннього віку.
Становлення відображувальної гри здійснюється у напрямі від формування
однієї ігрової дії, потім приділяється увага формуванню ланцюжка ігрових дій і,
нарешті, здійснюється поєднання 2-3 ігрових ліній.