Peculiarities of Interaction Teacher with Persons with the Acquired Disability

Мета дослідження в основному зосереджена на тому, як набута інвалідність може спонукати постраждалих людей віднайти нову ідентичність. Для цього емоційна підтримка, така як стійкість, має першорядне значення для прийняття нового "я", що в кінцевому підсумку прокладе шлях до незалежності. Тіло вважається нульовою точкою відліку, будь-якого сприйняття, з яким стикається світ. Це – незамінний компонент, що у своїй характеристиці формує когнітивно-геометричний простір сприйняття, навколо якої світ та інтерсуб’єктивний вимір відкриваються свідомості. Але до феноменологічної рефлексії додамо, що недостатньо стверджувати, що людина є втіленою свідомістю, оскільки вона водночас є самосвідомим тілом. Йдеться про те, що, набувши життя, людина усвідомлює своє існування. Відповідно, тіло являє собою прояв людини у світі, як "limen" – кордон, прохід між двома світами, внутрішнім і зовнішнім. Завдяки тому, що свідомість втілена у тіло, що комунікує зі світом об’єктивної реальності, людина діє і творить культуру. Дивно, що через ампутацію кінцівки "пацієнт" продовжував сприймати відсутню кінцівку як все ще присутню, як невід’ємну частину свого тіла – так звану "фантомну кінцівку". Синдром фантомної кінцівки відіграє важливу роль у розумінні причини наявних відчуттів після ампутації, змушуючи пацієнтів відчувати і вірити, що вони все ще можуть ходити або стояти на відсутній кінцівці. Цей феномен показує, як відчуття володіння кінцівкою залежить від мозкового уявлення про неї; як усвідомлення та переживання власного тіла становлять якір, на якому розвивається відчуття себе.