Австро-угорська та російська пропаганда серед військовополонених в роки Першої світової війни: аналіз практик

У статті розглядаються особливості австро-угорської та російської пропаганди, спрямованої на військовополонених ворожої армії в роки Першої світової війни. Масштаби Першої світової війни призвели до того, що в полоні опинилися мільйонів людей. Зростання економічних та військових витрат змусило воюючі сторони замислитися про перспективи залучення на свою сторону контингенту полонених. При цьому політики і військові обох імперій приділяли увагу пропагандистській роботі серед військовополонених. Обидві імперії намагалися використати руйнівний потенціал національного питання для досягнення військових цілей. Російська імперія тримала в привілейованому положенні австро-угорських полонених та інтернованих осіб слов’янського походження. Протягом війни з чехів, словаків, сербів формували добровольчі з’єднання у складі російської армії. Російське керівництво розглядало їх як засіб ослаблення Австро-Угорщини та створення на її місці самостійних слов’янських держав. Австро-Угорщина, в свою чергу, розділяла полонених російської армії за національною та релігійною ознакою для їх інформаційно-психологічної обробки. Метою австро-угорської пропаганди стало ослаблення Росії через стимулювання національно-визвольних рухів на окраїнах Російської імперії та утворення буферних держав.