Модель впровадження інклюзивного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти

У статті розглядаються завдання інклюзивного освітнього середовища та особливості його запровадження в заклади загальної середньої освіти міста Суми та Сумської області для забезпечення права кожної дитини на освіту. Інклюзивне освітнє середовище визначається як спеціальне середовище, що забезпечує умови для виховання і навчання, всебічного розвитку учнів з освітніми потребами та з різним рівнем здоров’я.

Створення інклюзивного середовища спрямоване на гармонійне поєднання психолого-педагогічних умов, технічних засобів і ресурсів закладу освіти для організації освітнього процесу для осіб, які мають особливі освітні потреби.

Організація інклюзивного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти сприятиме появі експериментальних закладів інклюзивної освіти; підвищенню кваліфікації педагогічних працівників з організації інклюзивного навчання учнів з особливими потребами; підвищенню розуміння та толерантності суспільства до осіб з особливими потребами.

Статтю присвячено пошуку дієвої моделі інклюзивного освітнього середовища для створення ефективної системи управління, чіткої законодавчої бази та побудови конкретної концепції з метою всебічного розвитку інклюзивного навчання на всіх його рівнях. Реалізація окресленого шляху організації інклюзивного освітнього середовища потребує динамічного моніторингу якості інклюзивної освіти, створення оптимальних умов для підвищення кваліфікації, отримання спеціальної освіти та підвищення рівню мотивації педагогічних працівників.

Говорячи про організацію освітнього середовища, хибно починати думати про меблі та обладнання. Однак, окрім фізичного середовища, потрібно враховувати не менш важливе соціальне середовище, що охоплює якісну взаємодію між адміністрацією і батьками, адміністрацією і педагогами, педагогами та батьками дітей з особливими освітніми потребами, педагогічними працівниками і дітьми, комунікація між самими дітьми.

В статті відзначено, що лише за умови створення інклюзивного освітнього простору, дотримання принципу наступності між дошкільною освітою, початковою школою, середньою освітньою ланкою, розуміння особливостей освітніх потреб дитини, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дитини, надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учнів спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку можливе динамічне й стале запровадження інклюзивного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти.

Дійшли висновку, що у загальному вигляді модель – це уявний або матеріальний об’єкт, який у процесі дослідження заміщує об’єкт-оригінал, зберігаючи важливі для даного дослідження типові його елементи. Визначили, що для забезпечення педагогічного "моделювання" є необхідність застосування системного підходу, в основі якого лежить дослідження об’єкта як цілісної системи, що складається із взаємозалежних компонентів, що зумовлюють причинно-наслідковий зв’язок.