Social Dimension of Being in Arabic Prose

Метою статті є збір та узагальнення наукових праць європейських вчених, які присвячені аналізу творчості арабських письменників, різних аспектів сучасної арабської літератури в контексті соціальних проблем. Також розкриваються ідейно-художні особливості сучасної прози країн Перської затоки та її ціннісна специфіка. Величезну роль, як в арабській культурі, так і в літературі зайняв метод реалістичного освоєння дійсності як соціального виміру буття східної людини. Цьому сприяли інтенсифікація контактів між інтелектуальними колами різних арабських країн, інтенсивний розвиток загальноарабського інформаційного поля: друкованої преси, потім засобів масової інформації. Представлено детальний аналіз твору кувейтського автора Сауда аль-Санусі, роману "Стебло бамбука" та еміратської письменниці Нури Аль-Нумана, роману "Аджван" та ін. Наголошено, що в умовах повсякденного життя аравійського суспільства, яке навіть сьогодні багато в чому залишається традиційним, митець у своєму самовираженні настільки пов'язаний релігійними, клановими, гендерними та іншими обмеженнями, що він не тільки не може відверто висловлювати свою думку з багатьох соціальних питань, але найчастіше саме його думка є упередженим, необ'єктивним, сформованим виключно його власним конфесійним, клановим або племінним середовищем, від якого багато в чому залежить його особисте благополуччя.

Методологічними засадами дослідження є філософсько-антропологічний, історико-культурний підходи, філософська рефлексія. Наукова та практична цінність аналізу літературної прози країн Перської затоки вбачається у можливості вивчення особливостей суспільного життя представників цього регіону, а також їхньої суспільної свідомості та світогляду, у його метанауковій функції, яка є фундаментальною основою для проникнення в природу філософського знання про людину.