Наголошування похідних слів (до питання методології)

Статтю присвячено дослідженню української акцентної системи. Предметом аналізу стали питання методології аналізу похідних слів. Зокрема, зʼясовано, на що й чому звертати увагу в дослідженні наголошування похідних слів; окреслено ті питання, які постають перед дослідником-акцентологом.

Зауважено на доцільності проведення окремого дослідження акцентуації непохідних та похідних слів, оскільки, для непохідних слів схема наголосу й місце наголосу не зумовлена іншими характеристиками слова, на відміну від похідних слів, на акцентуацію яких можуть впливати різноманітні афікси.

Підкреслено, що аналіз словесного наголошування в морфологічному аспекті передбачає вивчення закономірностей кожної частини мови чи окремих граматичних форм зокрема, адже слова різних граматичних класів, утворені за допомогою тих самих морфем, можуть мати різну акцентну характеристику.

Для ілюстрації наголошування похідних слів використано різноаспектні діалектологічні дослідження, зокрема й праці М. В. Никончука "Матеріали до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся)" (1979), "Правобережнополіські говірки в лінгвогеографічному висвітленні" (2012), а також навчально-методичний посібник В. М. Мойсієнка та Г. І. Гримашевич "Єдність у різноманітності. Поліщуки" (2018), у якому подано записи діалектного мовлення поліщуків.

Дослідження здійснено з урахуванням взаємозвʼязку наголосу та морфологічної будови слова. В українській мові є чимало слів, які мають таку саму акцентуаційну характеристику, як і твірні слова. Водночас є похідні слова, які не зберігають наголосу твірного слова, оскільки на їхню акцентуаційну характеристику впливають префікси, суфікси.

Аналіз наголошування похідних слів дав змогу окреслити ті питання, які є актуальними й потребують докладного акцентуаційного дослідження, із-поміж них – "Чи зберігається акцентуаційна модель твірного слова?", "Які морфеми і в яких граматичних класах перетягують наголос на себе, а які не впливають на рухомість наголосу?", "У якому напрямку рухається наголос: із кореня на префікс, суфікс чи навпаки? ", "Чи впливає довжина слова на місце наголосу? " та ін.

Зʼясовано, що префіксальні, суфіксальні, префіксально-суфіксальні слова можуть мати різну акцентуаційну характеристику в українських говірках. Проілюстровано диференціацію українського діалектного континууму за ознакою наголошування похідних іменників.