Hedging as means of sociolinguistic identification of the speaker in American spoken academic discourse

Стаття присвячена проблемі соціолінгвістичної ідентифікації мовців в усному американському академічному дискурсі. Розглянуто підходи науковців-гуманітаріїв до поняття ідентифікації та ідентичності особистості, проведено паралелі між ними та окреслено дистинктивні характеристики кожного з понять. Водночас охарактеризовано поняття соціальної та особистісної ідентичностей, представлено види й форми ідентифікації. Значну увагу приділено розгляду поняття гендерної та професійної ідентичності. Проаналізовано поняття ідентитету та дискурсивної спільноти. Наведено статистичні дані щодо вживання маркерів для зниження категоричності мовлення як засобів ідентифікації та соціолінгвістичної характеристики комунікантів в академічному дискурсі. Дослідження виконано на матеріалі Мічиганського корпусу академічного мовлення (MICASE – Michigan Corpus of Academic Spoken English). Результати статистичної верифікації вживання маркерів для зниження категоричності мовлення подані з огляду на гендерну належність мовців, академічну роль комунікантів та предметну галузь, у якій відбувається комунікація. У публікації подано класифікацію маркерів для зниження категоричності мовлення та проаналізовано їх використання в мовленні як засобів ідентифікації мовців в академічному дискурсі. Класифікація маркерів зменшення категоричності мовлення розроблена з поділом на класифікаційні групи, зокрема як уживання маркерів, зорієнтованих на мовця, на слухача, та маркерів, зорієнтованих на організацію дискурсу. Кожна з трьох груп містить підгрупи та приклади маркерів для зниження категоричності мовлення, отримані шляхом вибірки з транскрипту академічних занять, проведених відповідними категоріями мовців. Матеріали розміщено в базі Мічиганського корпусу академічного мовлення (MICASE – Michigan Corpus of Academic Spoken English).