Лексична база прізвищ Житомирщини (на матеріалі "Національної книги пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні")

У статті описано онімну й апелятивну лексику, відображену в основах прізвищ двох районів Житомирщини – Новоград-Волинського й Овруцького. Аналізовані прізвища засвідчено в "Національній книзі пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область", основна джерельна база якої – фонди Державного архіву Житомирської області й архіву Управління Служби безпеки України в Житомирській області.

Неофіційні спадкові іменування Середнього Полісся вивчала І. І. Козубенко, історичний антропонімікон Житомирщини XVI–XVII ст., зокрема й лексико-семантичні особливості прізвищевих назв, студіювала Л. В. Ящук. Актуальність пропонованої розвідки полягає насамперед у відсутності досліджень, присвячених антропонімії Житомирської області першої половини ХХ ст.

За семантикою твірних основ прізвища класифіковано на три групи: 1) в основі яких лежать антропоніми (християнські та слов’янські автохтонні імена); 2) в основі яких лежать апелятивно-антропонімні назви; 3) в основі яких лежать апелятивні назви.

Аналіз відантропонімних прізвищ показав, що чоловічі християнські імена (повні, усічені, суфіксальні, усічено-суфіксальні) брали активну участь у їхньому формуванні. Найчастіше прізвища утворюються від суфіксальних іменних варіантів: Васюта, Йориков, Левченко, Юхимчук. Зрідка мотивовані жіночими християнськими іменами: Ганношин, Кулінич, Орищук; і слов’янськими автохтонними іменами-композитами в різних структурних варіантах: Казмірчук, Берчук, Скорик.

Серед прізвищ, в основі яких лежать апелятивно-антропонімні назви розряду "nomina personalia", широко представлені назви людей за зовнішніми характеристиками, фізіологічними особливостями: Довганюк, Краля, Лисак, Побельоний; внутрішніми рисами, особливостями вдачі, поведінки, темпераменту, мовлення: Бурма, Дивак, Нюкало, Плохотюк. У прізвищах категорії "nomina impersonalia" найповніше відображена лексика на означення представників фауни та їхніх частин тіла: Воробей, Кот, Тетера, Хвіст; предметів побуту, знарядь праці, їхніх частин та інших предметів: Барилюк, Корзун, Тиченок, Шкраб.

Відапелятивні прізвища найчастіше мотивовані загальними назвами за родом діяльності чи професії: Ковальчук, Лавник, Огороднік, Школяр; та ойконімами, зокрема й Житомирщини: Барашовець, Дивинський / Дивинська, Левківський, Скоростецький / Скоростецька.