Питомі риси української мови у висловлюваннях передових культурних діячів

У статті з’ясовано перелік основних ознак української мови, які стають предметом уваги передових культурних діячів, науковців у лінгвістичних афоризмах різних часових зрізів. Джерелами дослідження стали образні висловлювання про мову, репрезентовані в працях відомих учених, передових культурних діячів та поміщені в сучасних збірниках висловлювань про мову. Для реалізації цього завдання використано описовий метод та елементи аналізу лінгвістичних складників тексту.

Аналіз лінгвістичних афоризмів, авторами яких є науковці, передові культурні діячі минулого й сучасності, засвідчує, що до найважливіших питомих рис української мови вони зараховують потужність, багатство виражальних засобів, мальовничість, живописність, милозвучність, мелодійність, гнучкість морфологічних і синтаксичних засобів, поетичність української мови. Ці риси наразі підтверджено науковими розвідками сучасних учених. Мелодійність і милозвучність української мови обґрунтована особливостями вимови голосних і приголосних звуків, будовою українського складу та кількісними показниками частоти звуків, утворених за участю голосу, у текстах різних стилів. Потужність підтверджена стійкістю мовних засобів упродовж століть, багатство виражальних засобів – довжиною рядів лексичних синонімів, розмаїтістю граматичної та синтаксичної синонімії. Мальовничість, живописність, поетичність підтверджена класичними прозовими та поетичними творами, що збагачують світову культуру.

Перспективи дослідження вбачаємо в тому, щоб описати специфіку образних засобів лінгвістичної афористики наукового, публіцистичного та художнього дискурсів.