Номінація атмосферних опадів, процесів та понять, пов’язаних із замерзанням води

На матеріалі східностепових говірок сіл Гусарка, Більманка Запорізької області та села Темрюк Донецької області досліджено назви атмосферних опадів, що виникають у результаті замерзання води.

Описано найменування на позначення перших опадів снігу восени, занесеної снігом дороги, лапатого снігу, сніжної зими, назви глибокого, пухкого розсипчастого снігу, завірюхи, хуртовинного дня, снігопаду без вітру, намету, гірки снігу, сніжинки, ожеледиці, шару снігу на корі дерев, великої крижини, бурульки, льоду, замерзлої води, інію, мілкого граду, явища ковзання (катання) на льоду, намерзання снігу та ін. Завдяки коментарям місцевих жителів виявлено коло репрезентантів, пов’язаних із водою у твердому стані, з’ясовано специфіку деяких назв та різновидів певних явищ тощо.

У складі окресленої тематичної групи лексики виявлено загальновживані лексеми або їхні фонетичні, словотвірні, морфологічні варіанти: бу'рул'ка, за'мет, куч'у'гура, ожеи'ледиц'а, плис'ти, ч’а'лапати та ін.; запозичення з контактних мов: су'п'олка (і фонетичний варіант су'п'елка), со'сул'ка (і фонетичний варіант соа'сул'ка), суг'роб, м’і'т'ел', конструкції за'м'орзл'і 'вокна, нар'ісу'вала з'і'ма та ін. Засвідчені номінації здебільшого одно- та двокомпонентні, рідше – описові конструкції.

Щодо назв, які мають відповідники в інших діалектах, виявлено паралелі з тотожним (метіль ‘хуртовина’, валити ‘сніжити’, перемóт ‘перемет’, л’од ‘лід’ та ін.) і відмінним (сурόвий ‘сирий, не зварений’, ‘вогкий’, ‘суворий, вимогливий до себе й до інших’, перемéт ‘рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії’, рісувáти ‘робити складки у спідниці, платті; гофре’, ‘домислювати, навіювати собі щось’ та ін.) значеннями.