Зміни семантики прикметника український у період української революції 1917–1921 років

У статті розглянуто зміни семантичних характеристик прикметника український, що відбулися під час Української революції 1917–1921 років. Матеріалом дослідження сталивживання лексеми, дібрані зі щоденникових записів Є. Чикаленка та В. Винниченка.

Констатовано розширення семантичної сумісності прикметника український порівняно з текстами, що описують події в Російській імперії на початку ХХ ст. У період Української революції цей прикметник набув здатності характеризувати державу та її інституції, поєднувався з лексемами, що демонстрували актуальність відокремлення від імперії (самостійний, національний, суверенний). Втратила свою актуальність синонімія з прикметниками, які виражали імперське ставлення до українського й функціювали в публічному дискурсі Російської імперії на початку ХХ ст. Водночас в антонімійних відношеннях український – малоросійський оприявнилося протиставлення справді українського й колоніального – такого, що відповідає імперському баченню.

Завдяки подіям Української революції 1917–1921 років у свідомості носіїв мови закріпилися нові структури когнітивної моделі, яку вербалізує прикметник український. У мовному коді ця номінація змінила свій статус – перейшла до розряду політичних. Перехід до власне політичного статусу відбувся через долання тих семантичних обмежень, які характерні для функціювання номенів на позначення колонізованих народів, розрив семантичних звʼязків із лексемами імперського дискурсу, а також через протиставлення власного та імперського бачення українського.