Зміни концепту Україна у мовомисленні першокурсників (за результатами асоціативного експерименту 2015, 2018, 2021 ТА 2022 років)

У статті йдеться про особливості семіосфери концепту Україна, які зумовлені умовами
часопростору та впливом суспільно-історичних подій на свідомість мовців. Автори публікації доводять, що формування концепту УКРАЇНА в мовомисленні української молоді позначене маркерами революції, окупації та війни, які відображені відповідними смислами в асоціативних полях лексеми Україна, продукованих учасниками асоціативного експерименту 2015,
2018, 2021 та 2022 років. За допомогою статистичного аналізу отриманих даних у формі
діаграм авторами проілюстровано множину найчастіше вживаних асоціацій та досліджено
їх природу. Результати асоціативного експерименту дають підстави стверджувати, що
асоціативне поле лексеми насправді є індикатором суспільних та історичних змін у мовомисленні реципієнтів, а асоціації відображають глибинні смисли, які належать до колективної
та індивідуальної підсвідомості. Експериментальним шляхом автори фіксують та доводять
появу змін у семіосфері концепту УКРАЇНА та його місце в мовній картині світу молодих
людей, які взяли участь в експерименті. Вибірка загалом становить 800 осіб, що забезпечує
презентативність цього дослідження. Автори доводять, що в асоціативному полі реципієнтів опиняються значення, які відображають особливості актуального часопростору. На
основі даних опитування авторами побудовано діаграми, які ілюструють переважання в ядрі
асоціативного поля одного з трьох типів смислів – понятійних, ціннісних або образно-асоціативно-перцептивних, на що, як припускають автори, впливають умови часопростору.
У статті порівнюються результати статистичної обробки даних асоціативного експерименту попередніх та нинішнього років. Завдяки цьому автори роблять припущення, які саме
смисли є маркерами війни, революції та окупаці. Увага авторів також зосереджена на тому,
який тип асоціацій переважає в різні роки. Зважаючи на особливості кожного типу асоціацій, на їх кількість та якісні характеристики, автори роблять висновок, що в часи національної загрози, найчастіше продукованими стають ціннісні смисли, а в час відносного спокою –
понятійні та образно-асоціативно-перцептивні.