Аналіз лінгвальних характеристик корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні"

Статтю присвячено лінгвальним характеристикам корпусу медіатекстів тематики "війна в Україні". Схарактеризовано явище медіатекстів у науковій літературі. Здійснено аналіз теоретико-методологічних основ лінгвальних характеристик медіатекстів. Виявлено основні лінгвальні характеристики медіатекстів тематики "війна в Україні", а саме: превалювання емоційно-забарвленої лексики, значний відсоток застосування лем із категорій "наявність антропонімів", "використання топонімів", "застосування хрононімів", "застосування лексичних сполучень", "використання числівників", "використання абревіатури», проте відзначено незначний відсоток наявності новин на відображення категорії "зазначення вікових категорій учасників подій".

З огляду на те, що питання війни росії з Україною, підтримка України західними партнерами та нові терористичні атаки з боку росії стали одними із найважливіших тем ЗМІ, окреслена проблема потребує докладного вивчення, а саме лінгвістичного, адже сучасні ЗМІ виконують маніпулятивну функцію, змінюючи інтерпретацію інформації у свідомості та сприйнятті читачів. За допомогою корпусного аналізу "Sketch Engine" медіатекстів тематики "Війна в Україні" на матеріалі провідного українського інтернет-видання "Газета по-українськи" за 2022–2023 роки проаналізовано лінгвальні особливості новинних повідомлень: у текстах новин наявна значна кількість абревіатур, а саме на позначення "ЗСУ", "ППО"; серед антропонімів найчастіше вживаним словом є "Зеленський"; щодо топонімів, виявлено перелік лем, які використовуються в заголовку новин найчастіше: "Бахмут", "Луганськ", "Донецьк", "Буча", "росія", "Україна", "Захід"; проаналізовано лексичні сполучення, у яких превалює лема "особовий склад"; категорія " використання числівників" демонструє, що в текстах новин тематики "Війна в Україні" Генштаб подає узагальнювальну статистику відповідно до запиту, що спровокувало незначну кількість новин із категорії "зазначення вікових категорій учасників подій", і, як наслідок, в основу цієї категорії увійшли найбільш сенсаційні повідомлення, особливо виокремлюють вік та стан загиблих чи ушкоджених дітей. Виявлено наявність влучно застосованого українського воєнного сленгу в категорії "емоційно-забарвлена лексика", який укорінився та набув значної популярності серед текстів новин тематики "Війна в Україні" в інтернет-виданні "Газета по-українськи" та й загалом в інтернет-просторі.

У зв’язку з багатозначністю термінів, прихованим сенсом, відсутністю еквівалентів неологізмів, особливо воєнної тематики, виникають труднощі з перекладом та розумінням тексту. Підбираючи еквіваленти до терміна, маємо застосувати корпусний інструмент, завдяки якому можна проаналізувати слово в контексті, частоту використання, вибудувати синонімічний ряд слів, виокремити антоніми.