Самодіється світ – самодіється слово: неологізми в українських перекладах поезії Болеслава Лесьмяна

У статті досліджено особливості перекладу неологізмів у творчості польського поета Болеслава Лесьмяна українською мовою. Переклад поезії Б. Лесьмяна різними мовами викликає труднощі у зв’язку з наявністю численних авторських неологізмів, що спонукає перекладача до ретельного аналізу особливостей авторського словотворення та вироблення власної стратегії відтворення неологізмів у мові перекладу. Вивчення досвіду перекладачів творчості поета італійською, англійською та іншими мовами допомагає дослідникові літератури систематизувати та врахувати труднощі, що постають під час вибору відповідної лексеми чи творення неологізму. Завдяки ознайомленню зі світоглядом митця, стилем його письма, особливостями творення й уживання неологізмів в оригінальних текстах, зроблено висновки щодо утворення й функціонування нових слів у текстах перекладу. Перекладачка поезії Б. Лесьмяна українською Маріанна Кіяновська використала увесь спектр можливостей українського словотворення та актуальних продуктивних формантів для творення неологізмів й відображення стилю письма поета. У статті наведено приклади зі збірки вибраних поезій "Ангели" й проаналізовано специфіку появи в перекладах українських неологізмів, які належать до різних частин мови: іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників, прислівників та ін. Спорідненість мов дає змогу скористатися словотворчими засобами вихідної мови, здійснити перенесення польської лексеми на український ґрунт, а також утворити нове слово за аналогією до тих, що вже існують, навіть за умови втрати формантом своєї продуктивності. Досліджено способи словотвору, вплив змісту оригінального тексту й оригінальних авторських неологізмів на стратегію перекладача та вибір слова, роль художніх засобів, фразеологізмів та аналогій у процесі появи нового слова.