Карпенко О. Ю., Неклесова В. Ю., Карпенко М. Ю., Ткаченко Г. В. (2023) Онімні меми часів пандемії. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. № 100. С. 171–183. ISSN 2663-7642. DOI: 10.35433/philology.2(100).2023.171-183.
17.pdf
Завантажити (801kB) | Preview
Анотація
Статтю присвячено аналізу функціонування власних назв у мемному контексті. Власні назви – органічна частина культурного фону, бо в кожному культурному явищі сучасного життя віддзеркалюється онімний ландшафт суспільства. Напрям дослідження – власні назви в мемоплексах, які відображають реакцію суспільства під час глобальної пандемії. Мем – це частина інформації, яка передається суспільними каналами, її вирізняють стислість та стрімке поширення. Культурна спадщина як одиниця інформації має більше охоплення та вкоріненість, якщо вона функціонує як мем. Мем – самостійна окрема одиниця культури, яка визначається колективно самими носіями мови. Глобальна пандемія Covid-19 – один із найбільших культурних феноменів останнього століття. Глобальність передається використанням візуальних та смисленнєвих кодів поп-культури, зрозумілої для багатьох користувачів. Отже, у площині інтернет-мемів онімні ландшафти різних країн збігаються через процеси всесвітньої культурної та соціальної інтеграції. Багатошаровість мемів відбивається в їх здатності абсорбувати, кодифікувати, реконтекстуалізовувати власні назви, які самі по собі мають меметичний характер і тягнуть за собою цілий різнобарвний інформаційний пласт. Різні розряди онімів використовують у творенні мемів, тож їхній аналіз видається актуальним і становить мету пропонованої розвідки. Об’єктом дослідження послугували меми часів пандемії коронавірусу, предметом – власне їх онімні компоненти. Як матеріал дослідження було використано меми вказаної тематичної спрямованості різними мовами, які містять оніми. З огляду на велику кількість мемів та їх варіантів обрано шлях дослідження меметичних трендів. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що в процесі мемотворення на пандемічну тематику брали участь майже всі розряди онімів. Зафіксовано використання одинадцяти розрядів власних назв, які включають ергоніми, антропоніми, міфоніми, теоніми, космоніми, хрононіми, топоніми, ідеоніми, гастроніми, зооніми, фітоніми. За поширеністю меметизації перші місця посідають ергоніми й антропоніми. Наявність антропонімів є цілком логічною, адже це найпоширеніший та найбільш впливовий клас онімів. Велику кількість ергонімів у пандемійній картині світу можемо пояснити також їхньою вагою в житті суспільства. Отже, цілком можливо, що ергоніми можуть посісти місце одного з центральних розрядів онімів поряд з антропонімами та топонімами. Трапляються поодинокі випадки гастронімів, зоонімів і фітонімів. Таку кількість ми пояснюємо їх реальним периферійним місцем у картині світу й у народній мемотворчості.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | P Мова та Література > P Філологія. Лінгвістика |
| Користувач: | Олександр Сергійович Яценко |
| Дата подачі: | 11 Серп 2023 00:59 |
| Оновлення: | 11 Серп 2023 01:07 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/37754 |
| ДСТУ 8302:2015: | Онімні меми часів пандемії / О. Ю. Карпенко та ін. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2023. № 100. С. 171–183. DOI: 10.35433/philology.2(100).2023.171-183. |


