Academic Integrity in the Activity of a Foreign Language Teacher

Дослідження присвячено питанню академічної доброчесності (АД) у діяльності вчителя іноземної мови у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Мета статті – висвітлити чинники формування АД вчителя іноземної мови, визначити напрямки його діяльності щодо сприяння АД у ЗЗСО, назвати провідні шляхи попередження порушень АД у ЗЗСО. Методи. Для досягнення мети використано такі методи: теоретичні (аналіз, синтез нормативних та науково-педагогічних джерел) та емпіричні (спостереження за навчальним процесом). Результати. Виокремлені та охарактеризовані чинники формування АД вчителя іноземної мови, серед яких особистісні якості вчителя, які можуть природніми чи набутими, відповідна здобута кваліфікація (розглянуто приклад популяризації АД та профілактики її порушень у підготовці вчителів іноземної мови за освітньою програмою (ОП) Середня освіта (Англійська мова та література) та ОП Середня освіта (Німецька мова та література) на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі), а також самоосвіта та безпосередня практична професійна діяльність і досвід. Автори визначили певні напрями діяльності вчителя іноземної мови щодо популяризації академічної доброчесності: власний приклад поведінки та академічної культури на основі принципів доброчесності; виховна робота з учнями, оскільки майже всі вчителі є класними керівниками, то цей вид у формі шкільних виховних годин співпраці з учнями є архіважливим; робота з учнями факультативно для популяризації культури чесності серед учнів ЗЗСО, під час яких українською та англійською мовою можна спробувати розвивати персональні моральні цінності; робота вчителя іноземної мови з учнями на уроці щодо якісного засвоєння учнями правил академічної доброчесності та культури. Визначено провідні шляхів профілактики порушень академічної доброчесності у ЗЗСО: 1) прийняття Положення про академічну доброчесність, яке має оприлюднюватися на веб-сайті закладу освіти та доводиться до відома кожного учасника освітнього процесу; 2) проведення просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності; 3) зміцнення самомотивації, самооцінки та самоповаги у здобувачів освіти, тощо. Також визначено аспекти, завдяки аналізу яких можна здійснити перевірку дотримання академічної культури у школі. Висновки. Автори статті здійснили спробу виокремити чинники формування АД вчителя іноземної мови, якими вважаються: особистісні якості, відповідна набута кваліфікація, самоосвіта, практична професійна діяльність. Напрямками діяльності вчителя іноземної мови щодо популяризації АД були визначені: 1) особистий приклад поведінки та академічної культури вчителя іноземної мови, 2) позанавчальна виховна робота з учнями щодо АД; 3) факультативні заняття іноземною мовою щодо АД; 4) безпосередньо навчальна робота вчителя іноземної мови зі студентами на заняттях. Названі провідні, на думку авторів, шляхи запобігання порушенням АД у ЗЗСО. Перспективою подальших досліджень зазначено опитування вчителів іноземної мови щодо їхньої думки про АД та проблем і переваги участі в її популяризації в ЗЗСО.