Методика проведення формувального експерименту щодо вивчення стану сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності

У статті представлено результати формувального етапу педагогічного експерименту та статистичний аналіз його результатів щодо сформованості фізичної готовності майбутніх офіцерів до військово-професійної діяльності.

З’ясовано в результті аналізу відгуків на випускників – офіцерів Сухопутних військ (далі – СВ), що 20% відгуків містять відомості про низький рівень фізичної підготовленості та готовності молодих офіцерів до військово-професійної діяльності. Це зумовлює необхідність більш дієвих конктекстних підходів до розвитку фізичних якостей і військово-прикладних фізичних навичок і вмінь ведення бойових дій у майбутніх офіцерів Сухопутних військ (далі – майбутніх офіцерів) як суб’єктів військового управління.

З’ясовано, що офіцер, як основна постать в організації та ведення бойових дій, має відповідати вимогам сучасної гібридної війни. Водночас її досвід демонструє, що від офіцерів вимагається високий рівень фізичної підготовленості та готовності до військово-професійної діяльності.

Удосконалено методику проведення фізичної підготовки з майбутніми офіцерами, яка має проходити в першу чергу з урахуванням навантажень, адекватних умовам їх майбутньої бойової діяльності та шляхом її педагогічного моделюванням відповідно до особливостей військово-професійної діяльності в бойових умовах.

Експериментально визначено, що методика фізичної підготовки експериментальної групи (далі – ЕГ) продемонструвала результативність, що дозволило підвищити рівень їх фізичної підготовленості у силовому комплексі на 15,05%, а в контрольній групі (далі – КГ) таке підвищення склало лише 3,1%. Позитивно змінився і функціональний стан майбутніх офіцерів. Рівень досліджуваних шкал покращився в середньому на 15,6% в ЕГ, а у КГ – на 7,2%. Покращення результатів у біговому комплексі були не такими явними і становили в ЕГ – 2,7%, в КГ – 1,5%. Це може свідчити про те, що покращення швидкості (як на коротких, так і на довгих дистанціях) йде дуже повільно і потребує більш напруженої, інтенсивної, спеціально спрямованої роботи.

Отримані в ході експерименту результати дозволяють стверджувати, що рівень фізичної готовності ЕГ як хороший і дозволяє успішно виконувати поставлені бойові завдання.