Зміна суспільно-політичних настроїв в країнах Європи після початку війни в Україні: стереотипи та реалії

У статті розглядаються причини та тенденції змін суспільно-політичних настроїв в країнах Європи під впливом широкомасштабної війни Росії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 р. Зазначаються її катастрофічні наслідки для України та необхідність всебічної підтримки країн-партнерів для відбиття агресії. Для компаративного аналізу суспільно-політичних настроїв в європейських країнах використовувалися соціологічні дослідження групи "Рейтинг", Bloomberg, Expats, Euractive, International Monetary Fund, Ispos, Reuters, Yle, YouGov. World Bank та інших. Використані публікації у відомих мас-медіа, таких як Bild, Corriere della Sera, El País, Financial Times, Gazeta Wyborcza, La República, Le Monde, Le Figaro, Népszabadság, Süddeutsche Zeitung, The Times тощо. Найбільш актуальна та повна інформація містилася у звітах моніторингової групи Європарламенту.

Констатується значний розкид думок в різних країнах стосовно причин війни, її винуватців, ставленні до політичного керівництва Москви й Києва. Відмічається значне зниження популярності В. Путіна в країнах, де його рейтинг наприкінці 2021 р. був високий (Сербія, Болгарія, Північна Македонія Чорногорія, Словаччина). Разом з цим підкреслюється вплив історичних традицій й відносини між країнами, ефективність прокремлівської пропаганди, популізм та продажність певних політичних партій і сил, антиамериканські настрої значної частки громадян в Європі, привабливість теорії панславізму тощо

Відповідно до соціологічних даних війна значно зміцнила довіру населення країн до ЄС і НАТО (в середньому на 11 пунктів), а Фінляндію й Швецію змусила подати заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу. Проте лише в 11 з 30 країн НАТО на 2023 р. були передбачені національні оборонні бюджети в обсязі більше 2 % ВВП. Суттєво збільшилася підтримка України щодо вступу до ЄС і НАТО. Однак крім зовнішньої підтримки необхідно вирішити внутрішні проблеми: боротьба з корупцією, зловживаннями, посилення ефективності діяльності правоохоронних органів, висока вартість життя, низькі доходи громадян, висока інфляція тощо.