Поетика містичного в художній літературі: теоретичний аспект

У статті з’ясовано, що поняття містичного в сучасному літературознавстві вживається у вузькому та широкому значеннях. Початки інтеграції містичного компонента в літературний твір сягають Середньовіччя, коли фундаментальне unio mystica виконувало функцію орієнтира для мистецькописьменницької діяльності. Відповідно до західноєвропейської середньовічної традиції в розумінні містичного домінували пошуки притулку в спогляданні Письма чи потреби насолоди внутрішніми ритмами душі, яка перебуває в стані благодаті, тож література трактувалась як засіб фіксації містичного досвіду. Установлено, що формування широкої дефініції містичного відбулося внаслідок звільнення від релігійно-філософських смислових навантажень і набуття пріоритетності антропологічно-психологічних й естетико-символічних тенденцій. Містичне в літературному творі репрезентовано двома способами: перший передбачає зображення його як герметичної системи (містичне як складова авторської свідомості), другий апелює до створення такої образності й подієвості, у яких ірраціональне не піддається сумніву (містичне затребуване читачем і закорінене в його (під)свідомості). Рецепція містичного в різних літературних жанрах дала підстави ствердити, що містика трансформувалась у літературний метажанр, а містичне – у категорію метапоетики (О. Червінська). Визначено, що поняття фантастичного є родовим до поняття містичного. Спільним для них стали мотив таємниці, віра в надприродне, ірраціоналізм як спосіб пізнання дійсності, що ґрунтується на створенні атмосфери нагнітання страху перед невідомим. Якщо фантастичне передбачає цілеспрямоване вигадування, то містичне визначається об’єктивністю. Констатовано, що містичне може виконувати як деструктивну, так й апотропеїчну функцію, а основними рисами містичного художнього дискурсу є міфологічність, амбівалентність і філософічність. У процесі інтерпретації літературного твору містичне виражає його ідейно-символічний сенс, що репрезентований через символи, яким властивий міфопоетичний характер: числова символіка, кольорова символіка й комплекс символів, що пов’язані з містичними мотивами конкретної містичної культурної традиції.