Релігійний плюралізм як феномен: українські реалії в умовах російсько-української війни

У статті розглядається феномен релігійного плюралізму в контексті українських реалій, спричинених російсько-українською війною. Розкриваючи богословське бачення природи релігійної плюральності, автори з’ясовують умови постання на українських теренах в різні століття поліконфесійності і чинники нинішнього її збереження. Визначено особливості шляхів і засобів формування толерантності міжконфесійних відносин в Україні, можливості і форми включення в цей процес конфесійних спільнот, перспективи поліконфесійного життя нашої країни. Автори попереджають про небезпеки, які загрожують традиційному релігійному багатоманіттю України, що впродовж століть була прихистом для різних релігій і церков. На зменшення релігійного поля впливають різні причини, в т.ч. і те, як богослови ставляться до релігійцного багатоманіття. Автори фокусуються на аналізі недавно прийнятого Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", спростовують поширену думку про його дискримінаційний характер, що використовується деякими вітчизняними і зарубіжними експертами в спробах довести звуження свободи віросповідання й обмеження прав людини в релігійній сфері. Закон обмежує діяльність в Україні ворожої іноземної структури – РПЦ, але навіть це робить в демократичний спосіб. Кордони релігійної плюральності можуть зменшуватися або збільшуватися, але принцип має залишатися незмінним. Виходячи з того, що релігійний плюралізм – історичне надбання України, умова єдності і національної згуртованості, які треба зберігати та утверджувати, автори висновують, що держава і релігійні організації України працюють і працюватимуть на розвиток багатоманіття в усіх сферах життя, бо це – запорука демократичного розвитку будь-якої країни.