Обряд Водіння куста як прояв культу померлих на Поліссі

У статті розглянуто розвиток культу померлих на Поліссі через обряд Водіння куста, а також здійснено аналіз подальшої асиміляції культу померлих у релігійну свідомість спільнот Полісся, що виражається через аспекти менемпсихозу, культу предків, аграрних культів та інших народних вірувань. У ході дослідження проаналізовано та окреслено основні аспекти культу померлих, його розвитку в контексті релігійної свідомості східноєвропейських народів, безпосередньо спільнот, що приналежні до культурно-географічного ареалу Полісся, взаємозв’язок культу і соціуму, основні прояви у соціальному побутуванні спільнот через обрядовість на прикладі збереженого до сьогодні обряду Водіння куста, який щороку практикується в с. Сварицевичі Сарненського району Рівненської області та містить достатню кількість релігійних ритуальних сегментів, які й сьогодні використовуються у побутовій практиці поліщуків. Виявлено також основні недоліки зазначеного підходу: хибна та обмежена вибірка об’єкту дослідження, як винятково етнографічна, історична, археологічна, не врахування специфіки об’єкту дослідження, як релігійного, що стосується саме релігійної свідомості суспільства, логічно некоректна телеологія. У цьому контексті проаналізовано перспективні напрями подальших досліджень, які передусім обумовлені акцентуацією зазначеної проблематики на соціальному компоненті релігії. Це, з одного боку, створює передумови дослідження поведінки спільнот щодо віднайдення елементів релігійних у світських, а з другого, – сприяє мирному співіснуванню, культурному розмаїттю, а також почуттю злагоди і єдності під час суспільних занепокоєнь.